100 відсотковий кредит довіри

Людину,
яку ви бачите на фото, вже двічі записували у безповоротні втрати. Та і без
цього на офіцера було вилито чимало бруду. Проте, хто знав і знає його, точно
переконані, такі люди як командир 93-ї окремої механізованої бригади полковник
Олег Михайлович Мікац просто так не відступають, і не зникають.

Журналістів передової інформаційної групи МОУ доля звела з цією людиною під час
відрядження на одну з передових позицій сил АТО. Час від часу нашу розмову
переривали вибухи від ворожих мін і снарядів, іноді було чути, як десь падають
російські «гради» чи ще якісь реактивні снаряди.



 Згідно з радіоперехопленнями,
адепти так званого «руського міра» в день нашого перебування витратили для
обстрілу Авдіївського напряму стільки снарядів, мін та ракет, скільки наші
війська витрачають у відповідь сепаратистам за тиждень. Відтак до обстрілів тут
звикли і ставляться як до чогось буденного і звичного. 



Олег Михайлович виявився чудовим співрозмовником. Людиною прогресивних
поглядів. Добрим воїном. Тому даємо його розповідь такою, як вона відбулась.
Без купюр і скорочень. Можливо когось це інтерв’ю дратуватиме. Однак такою є
правда на передовій.



- Важливо те, що на війні дуже міняються люди. Саме головне, що всі, хто
потрапляє сюди розуміють – тут війна. Адже раніше доходило до маразму. От
наприклад ще на початках в зоні моєї відповідальності в Червоному партизані
стояв хлопець. Сам він з Донецька, там жили його сестра і мама. Так в один
прекрасний день у свій вільний час він вдягнувся в цивільне і вирішив сходити….
до дому(!?).



 На першому сепаратистському блокпості його зупинили осетини. Він
показав український військовий квиток, мовляв, а що такого – іду до дому… Потім
ми міняли його. А що було робити? Виміняли за чотири ящика тушонки. Звучить
кумедно, але там стояв такий «Мамай», ми з ним завжди мінялись нашими 200-ми та
300-ми. От він вийшов на мене по відкритому каналу і каже «маємо бійця, давай
мінятись». В нас тоді не було нічого крім тушонки, тому зійшлись на чотирьох
ящиках. Може це комусь видасться смішним, але йшлося про життя людини. Продовження тут